Як знизити ризик ускладнень?

Існує такий медичний афоризм: «Кожен лікувальний метод може дати ускладнення, однак відмова від лікування ще більш здатна викликати ними». Ускладнення - поняття в медицині вже давно відоме, а тому робиться все можливе для того, щоб їх було якомога менше. На щастя, майже завжди ускладнення носять характер не закономірності, а випадку. Але саме тому боротися з ними зі стовідсотковою ефективністю не завжди виходить. Запевняє те, що частота ускладнень в сучасній стоматології мінімальна, а можливість вчасно виправити ситуацію без шкоди для процесу лікування - максимальна.

Якими бувають ускладнення при імплантації?

 

Перш за все, їх можна розділити на інтраопераційні (тобто що виникають у ході операції), найближчі післяопераційні й віддалені. Спробуємо розібратися в тих з них, які виникають після операції.

Післяопераційні ускладнення можуть бути наслідком відразу декількох груп причин:

Старанності діагностики, виявлення показань і протипоказань до операції для зниження ризику ускладнень.
Особливостей проведення операції (недотримання технології)
Недотримання рекомендацій лікаря в післяопераційний період

 

В першу чергу, ретельною діагностикою для виявлення показань і протипоказань до проведення операцій. Саме вони найбільш сильно впливають на величину ризику. При наявності показань і відсутності протипоказань ризик ускладнень мінімальний. Ось чому лікар рекомендує той чи інший метод лікування в залежності від результатів діагностики.

Іншим джерелом зниження ризику є ретельна передопераційна підготовка. Вона також дозволяє істотно знизити ризик ускладнень. Від того, як підготовлений організм пацієнта до операції, як проведена передопераційна операція, дотримані асептичні та антисептичні умови і т.д. залежить ризик найближчих ускладнень та ускладнень під час операції.

Наступним джерелом зниження ризику ускладнень є поведінка пацієнта. Якщо всі рекомендації і приписи лікаря неухильно дотримуються, то й ризик можливих ускладнень мінімальний.

Четвертим джерелом зниження ризику ускладнень є технологія і майстерність володіння даної технологією. Саме тому вибір пацієнтів сьогодні все частіше падає на клініки з відмінною репутацією і великим досвідом роботи, що дає гарантії мінімального ризику ускладнень як під час, так і після лікування.

 

 Які ж ускладнення можуть зустрітися при проведенні імплантації?

Причиною переімплантантів активно функціонують, можуть бути: порушення захисної функції ясеневої кишені імплантату (наслідок незадовільної гігієни порожнини рота), наявність залишків цементу в глибині ясеневої кишені, хронічна травма ясеневої кишені. Все це призводить до поширення запального процесу вглиб по межі розділу імплантат-кістка, а також зниження площі остеоінтеграціі. Необхідно усунути причини викликані розвитком запального процесу, провести ревізію кісткового дефекту в області імплантату і ліквідувати його.

У найближчий післяопераційний період можливі наступні ускладнення:

Сильний больовий синдром. Зазвичай пов'язаний з розвиток набряку і запалення.
Крововиливи. Зазвичай пов'язані з особливостями загоєння рани і роботи згортати системи пацієнта.
Розходження швів. Пов'язано з особливостями загоєння ран у пацієнта або запаленням.
Розвиток запалення в області операції. Зазвичай пов'язане з проникненням інфекції.
Якщо найближчий післяопераційний період пройшов без ускладнень, то пацієнт повинен докласти максимум зусиль для дотримання рекомендацій, що сприяють нормальному «вживлення» імплантату. В іншому випадку можливі деякі ускладнення:

Запалення тканин навколо імплантату (періімплантіт), що викликає прогресуюче руйнування навколишнього імплантат кісткової тканини. Лікування вчасно помічені переімплантанта (видалення гематоми, гнвйника та ін причин на тлі медикаментозного лікування) сприяє нормальному приживлення імплантанту, але іноді доводиться його видаляти.

 

 До причин відторгнення відносять перегрів (опік) кісткової тканини під час проведення операції (наприклад, під час свердління). У цьому випадку кісткова тканина просто не зможе нормально розростися навколо імплантату. Доводиться видаляти імплантат.
Після установки абатмента та протеза також можливий розвиток деяких ускладнень:

Розвиток запалення навколо імплантату (переімплантит), що виникає при відсутності належної гігієни порожнини рота;
Запалення пазух (частіше гайморит). Виникає при пошкодженні дна гайморовой пазухи з подальшим розвитком запалення, якщо поряд був встановлений імплантат. Причини можуть крита у розвитку періімплантіта або збільшенні рухливості імплантату, який буде механічно травмировать дно гайморовой пазухи. Лікування зазвичай вимагає видалення імплантата.
Розростання (гіперплазія) слизової оболонки в області імплантату. Лікування зводиться до терапевтичним (місцеве застосування ліків), гігієнічним (видалення нальоту, чищення) і хірургічним (видалення разросшейся тканини) заходам.
пошкодження протезу та імплантату при недотриманні правил користуванням ними. У випадку пошкодження зубного протеза його просто замінюють. У випадку пошкодження кореневого імплантату доводиться «викручувати» його залишки, а потім вже думати про можливу заміну.
Отже, перелік ускладнень досить широкий, але частота їх прояву мінімальна. У передових клініках ускладнення зустрічаються в одному-двох випадках зі ста, а успішність установки імплантату в цифровому вираженні вже давно перевищує рекомендовані 95%.